Російські війська готуються до літніх штурмів на Херсонщині: аналіз поточної ситуації
09:05 27 Травня

Російське військове командування активно нарощує резерви на лівобережжі Херсонщини та інших окупованих територіях України, готуючись до інтенсифікації бойових дій у літній період 2025 року. Таку інформацію оприлюднив речник Сил оборони півдня України Владислав Волошин під час прямого ефіру програми “Вгору“.
Експерт пояснив, що російська армія змінила підходи до ведення штурмових операцій по всій лінії фронту. Замість масових атак військові рф перейшли до тактики використання невеликих піхотних груп, що дозволяє їм суттєво зменшити людські втрати. Схема дій залишається стандартною: спочатку позиції українських захисників піддаються інтенсивному вогневому впливу з використанням усіх доступних засобів ураження, після чого під захистом систем радіоелектронної боротьби та безпілотників невеликий штурмовий загін намагається захопити знищену позицію.
Специфіка бойових дій на Херсонському напрямку
Аналогічна тактика застосовується російськими силами і в Херсонській області.
“Мала група піхоти намагається висадитися на якомусь з островів чи правому березі, захопити там невеликий плацдарм, закріпитись, забезпечувати логістику групи та перекинути вогневі засоби. Це роблять для того, щоб тримати під вогнем певні ділянки лінії бойового зіткнення, певні притоки. Наразі це ворогу не вдається, бо подібні спроби присікаються Силами оборони ще на початку цих штурмів”,
– пояснив представник українського військового відомства.
Водночас Волошин підкреслив важливий факт: українська розвідка поки не зафіксувала концентрації достатньої кількості російських військ та техніки для проведення широкомасштабного форсування Дніпра з метою створення великого плацдарму на правобережжі Херсонщини.
Гарячі точки та інтенсивність боїв
Найбільш активні бойові дії зараз точаться навколо кількох ключових об’єктів. Російські штурмові підрозділи регулярно намагаються закріпитися на островах Нестрига, Забич та Бугаз, а також ведуть активні дії поблизу населеного пункту Кізомис та стратегічно важливих Антонівських мостів.
Типова російська штурмова група складається з 3-5 військовослужбовців, які систематично здійснюють спроби десантування на острівні території. Однак більшість таких операцій завершуються невдачею. Навіть у випадках, коли російським силам вдається тимчасово закріпитися на певній позиції, відсутність надійних логістичних ланцюгів залишає ці групи без необхідної підтримки, що дозволяє українським захисникам їх ліквідувати.
Особливо напружена обстановка складається в районі Антонівських мостів.
“Доволі неспокійно поблизу Антонівських мостів, де противник намагається також підійти до них та вибити наших захисників з певних позицій, завдає туди вогневе ураження, проте теж йому нічого не вдається. За минулу добу військові рф намагалися діяти поблизу населеного пункту Козачі Лагері та намагалися форсувати в напрямку населеного пункту Козацьке, але були знищені”,
– повідомив речник.
Статистика показує стабільність бойової активності: щодоби фіксується від одного до трьох штурмових епізодів. Такі регулярні атаки мають на меті не лише захоплення територій, але й збір розвідувальної інформації про розташування українських оборонних споруд, вогневих позицій та дислокацію підрозділів ЗСУ.
Морська логістика та боротьба за плавзасоби
Одним з ключових елементів російської тактики стало забезпечення постійного доступу до водного транспорту. Окупаційні сили щодня мають у своєму розпорядженні 3-5 плавзасобів для проведення десантних операцій. Українська сторона відповідає симетрично, знищуючи приблизно таку ж кількість ворожих човнів щодня.
Росіяни застосовують комплексний підхід до поповнення флоту плавзасобів. Частина техніки надходить з офіційних баз постачання, інша частина реквізується у місцевого цивільного населення.
“Вони їх знаходять та привозять. Наприклад, вони перекинули з Севастополя спочатку на Тендрівську косу і на Залізний порт декілька катерів створеної минулого року Дніпровської флотилії. Ці катери армія рф залучає, щоб готувати своїх військових, навчати штурмові та форсувальні групи”,
– детально розповів Волошин.
Херсонщина як полігон для військових інновацій
Унікальні географічні умови Херсонського напрямку перетворили його на своєрідний випробувальний майданчик для новітніх російських військових технологій. Наявність широкої водної перешкоди у вигляді Дніпра створює для ворога відчуття відносної безпеки, що дозволяє йому експериментувати з сучасними зразками озброєння.
“На цьому напрямку між нами та ним є велика водна перешкода — Дніпро. І він може на тому березі відчувати себе в певній безпеці, і тому проводить такі от випробування, обстріли новітніми зразками зброї”,
– пояснив представник Сил оборони півдня.
Російські військові активно тестують передові безпілотні системи, новітні засоби радіоелектронної боротьби та експериментальні типи боєприпасів. Окрім цього, окупанти використовують захоплену Запорізьку атомну електростанцію як військову базу для обстрілів цивільних об’єктів.
Оцінка поточної ситуації та перспективи
Аналіз бойових дій на Херсонському напрямку демонструє еволюцію російської військової тактики у бік більш обережних, але систематичних дій. Перехід до використання малих штурмових груп дозволяє окупантам мінімізувати втрати, водночас підтримуючи постійний тиск на українські позиції та збираючи цінну розвідувальну інформацію.
Незважаючи на регулярні спроби створення плацдармів на правобережжі Дніпра, українським захисникам поки що вдається успішно відбивати ці атаки та запобігати закріпленню ворожих сил на стратегічно важливих позиціях. Ключовим фактором залишається відсутність у російських військ достатніх сил для проведення масштабного форсування річки.
Водночас використання Херсонського напрямку як випробувального полігону для нових видів зброї створює додаткові виклики для українських військових, які мають адаптуватися до постійно змінюваних загроз та розробляти ефективні контрзаходи проти інноваційних російських військових технологій.