Росія остаточно заборонила українську мову на окупованих територіях
12:06 24 Червня
Вибір редактора
Міністерство освіти рф офіційно виключило українську мову з шкільної програми, завершивши процес русифікації окупованих українських земель.
Міністерство освіти російської федерації опублікувало наказ про зміни в шкільній програмі, згідно з яким українська мова повністю виключається з освітньої програми російських шкіл. Про це повідомляють російські медіа з посиланням на 200-сторінковий документ.
Заборона стосується окупованих українських територій
За даними російського відомства, у 2023-2024 навчальному році українська мова як рідна викладалася в обов’язковому порядку лише на тимчасово окупованих росією територіях Запорізької та Херсонської областей України.
Крім того, за заявами батьків українська мова викладалася в:
- оупованому Криму;
- захоплених частинах Донецької та Луганської областей;
- Республіці Башкортостан (єдиний регіон власне рф).
Продовження політики культурного геноциду
Рішення про заборону українською мови російське міністерство пояснює “зміненою геополітичною ситуацією у світі”, що фактично означає продовження політики систематичного знищення української ідентичності на окупованих територіях.
Цей крок є черговим етапом русифікації українських земель, яку окупаційна влада здійснює з моменту повномасштабного вторгнення. Заборона рідної мови для українських дітей на окупованих територіях є грубим порушенням міжнародного права та Женевських конвенцій.
Контекст репресій проти української культури
Заборона викладання української мови стала логічним продовженням репресивної політики росії щодо української культурної спадщини на окупованих територіях. Раніше окупанти вже:
- закривали українські школи та садочки;
- вилучали українські підручники з бібліотек;
- змушували педагогів переходити на російські освітні стандарти;
- переслідували вчителів, які відмовлялися співпрацювати з окупантами.
Нині окупанти підсовують дітям Пушкіна ще з садочка та вчать українських дітей в окупації робити матрьошки і кокошники.
Історичні паралелі: століття заборон української мови
Сучасна заборона української мови на окупованих територіях має глибоке історичне коріння та продовжує багатовікову традицію російського культурного імперіалізму. Ще в 1720 році Петро I заборонив друкування книг “малоросійським наріччям”, а в 1769 році Синод заборонив українські переклади релігійних текстів.
Найжорстокішими стали Валуєвський циркуляр 1863 року та Емський указ 1876 року, які фактично заборонили українську мову в освіті, літературі та публічному житті. Валуєвський циркуляр проголосив, що “ніякої окремої малоросійської мови не було, немає і бути не може”, а Емський указ заборонив ввезення українських книг з-за кордону, українські вистави та навіть українські пісні.
За радянських часів політика щодо української мови коливалася від відносної лояльності в 1920-х роках до жорстоких репресій періоду сталінізму. Особливо трагічними стали 1930-ті роки, коли було знищено цвіт української інтелігенції, письменників та культурних діячів у рамках “боротьби з українським буржуазним нацоналізмом”.
Нинішня заборона української мови на окупованих територіях є прямим продовженням цієї історичної традиції. Росія знову намагається реалізувати свою давню мрію про повне поглинання українського народу, використовуючи ті самі методи культурного геноциду, що й століття тому.
