Херсонці вважають розвиток культури пріоритетом навіть під час війни — дослідження
09:06 25 Червня
Вибір редактора
Попри постійні обстріли та воєнний стан, 55% херсонців переконані, що культурі в місті треба приділяти увагу вже зараз. Такі результати показало масштабне дослідження громадської думки, проведене в червні 2025 року за замовленням Фонду громади міста Херсон «Захист».
Основні висновки дослідження
Опитування, в якому взяли участь 670 респондентів, виявило цікаві тенденції у ставленні херсонців до культурної сфери в умовах війни. Лише 27% опитаних вважає, що питання культури зараз «не на часі», тоді як переважна більшість підтримує розвиток цієї сфери навіть в умовах постійної небезпеки.
Особливо показовою є позиція респондентів щодо фокусу культурного продукту: 68% херсонців переконані, що він має зосереджуватися на унікальності Херсонського краю, а не на наслідках російського вторгнення. Лише 21% вважає, що варто акцентувати увагу на воєнних травмах.
Театр — пріоритет номер один
Серед видів мистецтв, які, на думку людей, потребують першочергового розвитку в Херсоні, лідирує театр — його назвали пріоритетним 53% опитаних. На другому місці музика (41%), далі йдуть образотворче мистецтво (37%) та декоративно-прикладне мистецтво (34%).
64% респондентів підтримують ідею проведення театрального фестивалю після припинення обстрілів. Також популярними є фестиваль сучасного мистецтва (48%) та фестиваль вуличної їжі (42%).
Освіта дітей — головний пріоритет відновлення
Коли мова заходить про післявоєнне відновлення культурної інфраструктури, херсонці також чітко розставляють пріоритети. На першому місці — навчальні заклади культурного спрямування (56% опитаних), на другому — дитячі гуртки (54%). Лише потім йдуть театри (47%) та музеї (38%).
Вражаючі 85% опитаних підтримують ідею створення в Херсоні Музею сучасного мистецтва після завершення війни.
Складне питання меморіалізації
Питання увічнення пам’яті про війну викликало неоднозначну реакцію. 43% херсонців вважає, що перейменування вулиць іменами загиблих героїв варто відкласти до завершення війни, а 36% переконані, що вшанування героїв важливе, але робити це треба в інший спосіб.
Найпопулярнішими формами увічнення пам’яті стали:
- Меморіал, присвячений російсько-українській війні (63%).
- Меморіальні дошки на будинках, де жили, вчилися або працювали герої (52%).
- Міська «Книга пам’яті» (52%).
80% опитаних підтримують ідею створення меморіалу, присвяченого російсько-українській війні, але вважають, що робити це треба після завершення конфлікту. Лише 13% готові до його створення вже зараз.
Більш складним виявилося питання музеєфікації руїн: 49% херсонців проти збереження зруйнованих будівель як нагадування про війну, тоді як 36% підтримують таку ідею.
Культурне життя продовжується
Попри складну безпекову ситуацію, 80% херсонців, які зараз перебувають у місті, залишаються активними учасниками культурного життя. Найзручнішими форматами для них є онлайн-заходи та заходи в укриттях (по 40% кожен).
Серед найцікавіших культурних активностей лідирують майстер-класи (36%) та заняття для дітей (34%), що знову підкреслює важливість інтерактивних форматів та турботи про молоде покоління.
Різниця у поглядах
Дослідження виявило цікаві відмінності у поглядах між тими, хто залишився в Херсоні, та тими, хто виїхав. Евакуйовані мешканці частіше підтримують проведення культурних заходів за межами міста для привернення уваги до Херсона (співвідношення 1:1,6).
Методологія дослідження
Опитування проводилося онлайн з 1 по 22 червня 2025 року серед 670 респондентів. Вибірка була сформована на основі демографічних показників станом на 1 січня 2022 року. Похибка дослідження не перевищує 5% з вірогідністю 0,95.
У дослідженні взяли участь як херсонці, які зараз перебувають у громаді (58%), так і ті, хто виїхав після 24 лютого 2022 року та перебуває в інших областях України (33%) або за кордоном (9%).
Висновки
Результати дослідження свідчать про високу культурну свідомість херсонців та їхнє розуміння важливості культурного розвитку навіть в умовах війни. Мешканці міста демонструють стратегічне мислення, пріоритизуючи освітні заклади культурного спрямування та дитячі гуртки як основу для майбутнього відродження.
Водночас херсонці показують виважений підхід до меморіалізації війни, розуміючи важливість вшанування героїв, але не поспішаючи з остаточними рішеннями до завершення конфлікту.
Високий рівень підтримки ідеї Музею сучасного мистецтва та театральних фестивалів свідчить про амбітні плани мешканців зробити Херсон не просто відновленим містом, а сучасним культурним центром України.
