На Херсонщину повертається клімат столітньої давності – експерт
21:10 27 Жовтня
Актуально
Херсонська область опинилася на межі кліматичної катастрофи внаслідок руйнування Каховського водосховища та критичного дефіциту опадів. Про це розповів виданню SuperAgronom начальник Херсонського обласного центру з гідрометеорології Юрій Кіріяк.
За його словами, після знищення водосховища регіон втратив основу місцевої екосистеми.
«Екосистема, яка десятиліттями існувала завдяки воді водосховища, втратила фундамент»,
— зазначив Кіріяк.
Фахівець нагадав, що створення Каховського водосховища та меліоративної системи у минулому столітті кардинально змінили клімат регіону: кількість опадів зросла приблизно на 30%, з’явилася стабільна вологість, степи перетворилися на родючі землі. Нині цей баланс зруйновано.
Цього року на території області спостерігається критичний дефіцит вологи.
«У Херсоні випало лише 160,6 мм опадів — це половина від середньої кількості на цю дату. У Великій Олександрівці — 216,8 мм при річній нормі 497 мм»,
— повідомив Кіріяк.
Повернення давнього клімату
За його словами, це означає повернення до кліматичних умов столітньої давності, коли область належала до зони аридного землеробства.
«При 160–300 мм опадів можна і не мріяти про отримання врожаю»,
— констатує експерт.
У 2025 році в численних районах області зафіксовано масову загибель озимих та ярих культур — пшениці, ячменю, соняшнику, ріпаку, гороху.
До того ж, ситуацію ускладнює нерівномірність опадів, каже фахівець.
«Волога не встигає просочитися в ґрунт, практично вся вона стікає або випаровується під дією високих температур. Ефективно корисна для рослин кількість вологи суттєво менша, ніж фіксує статистика»,
— пояснив Кіріяк.
Погіршується й температурна ситуація. Згідно з даними гідрометеоцентру, середньорічна температура в регіоні зросла з 9°C у 1980-х роках до 13,6°C у 2024 році, а тривалість зими скоротилася зі 130 до 40 днів.
«У 2023 та 2024 роках такого явища, як “метеорологічна зима”, взагалі не зафіксовано»,
— додав фахівець.
Наслідки для аграрного сектору є катастрофічними. У 2025 році 497 господарств звернулися за довідками про пошкодження культур, видано 622 відповідні документи — у 20 разів більше, ніж кілька років тому.
Страждають не лише аграрії
Зміни клімату відчуває й населення регіону.
«Опади — це природний фільтр атмосфери. При їх відсутності якість повітря значно погіршується»,
— наголошує Кіріяк.
За його словами, торік у Херсоні зафіксовано понад 130 днів із тепловим дискомфортом і 350 випадків перевищення гранично допустимих концентрацій діоксиду азоту.
Вихід із ситуації, на думку експерта, полягає в системній адаптації: створенні механізмів накопичення та збереження вологи, перегляді концепції меліорації, залученні державних і міжнародних інвестицій.
«Без системного підходу аграрне майбутнє півдня під питанням»,
— підсумував Юрій Кіріяк.
